Микола Іванович Міхновський.
Всупереч усім наклепам, український НС-рух має власне, українське походження і виник задовго до НСДАП і того, як Гітлер став її лідером.
Микола Міхновський народився 1873 року в селі Туровці, Прилуцького повіту на Полтавщині. Його батько був національно свідомою людиною, нащадком старих козацьких та священицьких родів і не боявся правити службу в церкві українською мовою. З дитинства Микола Міхновський виховувався на шевченківському «Кобзарі» і творах Котляревського.
Батько віддав Миколу в Прилуцьку гімназію, де він згуртував своїх товаришів в українське суспільство. По закінченні гімназії Міхновський вступив до Київського університету святого Володимира, де вивчав право.
В університеті вже існував соціал-демократичний гурток, з яким Міхновський відразу ж вступив у полеміку з приводу антинаціональної політики соціал-демократії.
У Києві він брав участь у створенні першої української радикальної організації – Братства Тарасівців. Це таємне товариство було засноване на могилі Тараса Шевченка влітку 1891 року. Міхновський розробив принципи суспільства, головним з яких була повна автономія України. Товариство зазначало: «Україна була, є і буде завжди окремою нацією».
Тарасівці викривали гнилу суть культурницького «українофільства», яке стало відверто ворожим до українського національного відродження. Братство Тарасівців вело активну пропаганду серед селян і студентів. Як згадує один з членів товариства: «нас вважали вузькими націоналістами».
Проти тарасівців були всі – і старі українофіли і молоді соціал-демократи. Їх вважали радикалами, яким просто хочеться бути оригінальними. Але, незважаючи на це, за два роки товариство придбало членів і прихильників по всій Україні: на Київщині, Харківщині, Одещині, Катеринославщині, Полтавщині і Чернігівщині.
На київському з'їзді 1892 року, організація вирішила перейти до політичної діяльності, але в 1893 році поліція викрила суспільство і провела арешти. І хоча товариство припинило своє існування, початок національного відродження було покладено.
Після розгрому Братства Тарасівців Міхновський присвячує час саморозвитку, вивченню ідеологій і політичних рухів і приходить до усвідомлення безперечної вірності поєднання найбільш прогресивних і революційних течій нового часу: націоналізму і соціалізму.
В 1902 році Міхновський розпочав політичну діяльність як націонал-соціаліст, справивши великий вплив на формування Революційної Української Партії (РУП). Брошура Міхновського «Самостійна Україна» стала першим програмним документом РУП і українського націоналістичного руху взагалі.
«Самостійна Україна» утверджує принцип боротьби між націями і потребу створення Нової України: «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпат аж по Кавказ». Закінчується програмова брошура наступними визначними словами:
«Усіх, хто на цілій Україні не за нас, той проти нас. Україна для українців, і доки хоч один ворог-чужинець лишиться на нашій території, ми не маємо права покласти оружжя. І пам'ятаймо, що слава і побіда — це доля борців за народню справу. Вперед, і нехай кожний із нас пам'ятає, що коли він бореться за народ, то мусить дбати за ввесь народ, щоб цілий народ не згинув через його необачність.
Вперед! Бо нам ні на кого надіятись і нічого озиратись назад!».
В РУП, з самого початку її заснування, існувало кілька ідеологічно різних течій: культурницька, соціал-демократична, народницька і націонал-соціалістична, яку очолював Міхновський.
В результаті такого об'єднання, партію розривали протиріччя. Однак, Міхновський активно просував націонал-соціалізм як єдино можливу ідеологію РУП, і одна з статей партійного органу «Гасло» заявляла, що ідеалом партії є «вільна, самостійна Україна з широко розвиненим соціалістичним державним порядком».
У 1902 році відбувся з'їзд РУП, на якому взяли верх реакціонери культурники і соціал-демократи, тому націонал-соціалістична фракція на чолі з Міхновським вийшла з РУП з рішенням заснувати свою партію.
Таким чином, у 1902 році, Микола Міхновський зі своїми однодумцями засновує першу українську суто націонал-соціалістичну організацію з виражено ідеалістичною програмою, яка відкидає убоге культурництво українофілів і брехливу діалектику соціал-демократів, – це Українська Народна Партія.
Навіть ліберальні політологи визнають створену Міхновським УНП практично першою націонал-соціалістичною партією в Європі: «Перші програмові документи українських націоналістів (Українська Народна Партія) містили чимало соціалістичних гасел і вимог, а члени партії називали себе націонал-соціалістами», – пише відомий дослідник націоналізму Р. Кас’янов.
Націонал-соціалістична расова теорія також була складовою ідеології Міхновського і його партії: «У підготовлених Міхновським документах УНП звучать ідеї, близькі до [німецького] націонал-соціалізму: «Україна для українців...», «не бери собі дружину з інородців...» та ін.» – зазначає Бібліографічний словник «Філософська думка в Україні».
Міхновський формує раннє, але суто націонал-соціалістичне розуміння народної держави, української демократії і соціалізму, на відміну від того, як спотворюють ці поняття соціал-демократи і культурники. Ідеал Міхновського – це дійсна українська соціалістична демократія, яка є протилежністю будь-яких інших тлумачень «демократії».
Відразу після створення УНП Міхновський пише «Десять заповідей для УНП»:
"1. Одна, єдина, нероздільна від Карпат аж по Кавказ Незалежна, Вільна, Демократична [мова йде про соціалістичну демократію, а не про буржуазну] Україна – Республіка робочих людей – це національний всеукраїнський ідеал. Нехай кожна українська дитина знає, що вона народилася на світ для того, щоб здійснити цей ідеал.
2. Усі люди твої браття, але москалі, ляхи, угри, румуни та жиди – це вороги нашого народу, поки вони правлять над нами і визискують нас.
3. Україна для українців! Тому прожени звідусіль з України інородців-гнобителів.
4. Скрізь і завжди використовуй українську мову. Хай ні дружина твоя, ні діти твої не поганять твого будинку мовою інородців-гнобителів.
5. Шануй діячів рідного краю, ненавидь його ворогів, нехтуй перевертнями-відступниками, і добре буде цілому твоєму народові й тобі.
6. Не вбивай Україну своєю байдужістю до всенародних інтересів.
7. Не стань ренегатом-відступником.
8. Не обкрадай власного народу, працюючи на ворогів України.
9. Допомагай своєму землякові перш усіх, держись купи.
10. Не бери собі дружини з інородців, бо твої діти будуть тобі ворогами, не будь приятелем з ворогами нашого народу, бо цим надаєш їм сили і відваги, не співпрацюй з гнобителями нашими, бо зрадником будеш".
І хоча Микола Міхновський віддав всі сили на боротьбу за Україну, може здатись, що його діяльність не мала великого кінцевого успіху. Єдиною причиною цього є те, що він значно випередив свій час і запропонував ті ідеї, до яких розбите українське суспільство було ще не готове.
Але крім практичної діяльності, найбільший внесок Міхновського у справу українського відродження – ідеологічний та світоглядний. Саме він заклав основи новітньої української ідеї та українського націонал-соціалізму, як найкращого її вираження. Саме завдяки Миколі Міхновському створена пізніше Організація Українських Націоналістів 20-30 років взяла за основу своєї теорії і боротьби націонал-соціалізм. Якщо Дмитро Донцов, як націоналістичний ідеолог розвивав ідеологію переважно фашистського типу, а крім того не надто заглиблювався в програмні принципи, то соціалістичний вплив на ідеологію і програму самої ОУН ми можемо пов'язати тільки з Миколою Міхновським і німецькими однодумцями з НСДАП.
Всупереч усім наклепам, український НС-рух має власне, українське походження і виник задовго до НСДАП і того, як Гітлер став її лідером.
Микола Міхновський народився 1873 року в селі Туровці, Прилуцького повіту на Полтавщині. Його батько був національно свідомою людиною, нащадком старих козацьких та священицьких родів і не боявся правити службу в церкві українською мовою. З дитинства Микола Міхновський виховувався на шевченківському «Кобзарі» і творах Котляревського.
Батько віддав Миколу в Прилуцьку гімназію, де він згуртував своїх товаришів в українське суспільство. По закінченні гімназії Міхновський вступив до Київського університету святого Володимира, де вивчав право.
В університеті вже існував соціал-демократичний гурток, з яким Міхновський відразу ж вступив у полеміку з приводу антинаціональної політики соціал-демократії.
У Києві він брав участь у створенні першої української радикальної організації – Братства Тарасівців. Це таємне товариство було засноване на могилі Тараса Шевченка влітку 1891 року. Міхновський розробив принципи суспільства, головним з яких була повна автономія України. Товариство зазначало: «Україна була, є і буде завжди окремою нацією».
Тарасівці викривали гнилу суть культурницького «українофільства», яке стало відверто ворожим до українського національного відродження. Братство Тарасівців вело активну пропаганду серед селян і студентів. Як згадує один з членів товариства: «нас вважали вузькими націоналістами».
Проти тарасівців були всі – і старі українофіли і молоді соціал-демократи. Їх вважали радикалами, яким просто хочеться бути оригінальними. Але, незважаючи на це, за два роки товариство придбало членів і прихильників по всій Україні: на Київщині, Харківщині, Одещині, Катеринославщині, Полтавщині і Чернігівщині.
На київському з'їзді 1892 року, організація вирішила перейти до політичної діяльності, але в 1893 році поліція викрила суспільство і провела арешти. І хоча товариство припинило своє існування, початок національного відродження було покладено.
Після розгрому Братства Тарасівців Міхновський присвячує час саморозвитку, вивченню ідеологій і політичних рухів і приходить до усвідомлення безперечної вірності поєднання найбільш прогресивних і революційних течій нового часу: націоналізму і соціалізму.
В 1902 році Міхновський розпочав політичну діяльність як націонал-соціаліст, справивши великий вплив на формування Революційної Української Партії (РУП). Брошура Міхновського «Самостійна Україна» стала першим програмним документом РУП і українського націоналістичного руху взагалі.
«Самостійна Україна» утверджує принцип боротьби між націями і потребу створення Нової України: «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпат аж по Кавказ». Закінчується програмова брошура наступними визначними словами:
«Усіх, хто на цілій Україні не за нас, той проти нас. Україна для українців, і доки хоч один ворог-чужинець лишиться на нашій території, ми не маємо права покласти оружжя. І пам'ятаймо, що слава і побіда — це доля борців за народню справу. Вперед, і нехай кожний із нас пам'ятає, що коли він бореться за народ, то мусить дбати за ввесь народ, щоб цілий народ не згинув через його необачність.
Вперед! Бо нам ні на кого надіятись і нічого озиратись назад!».
В РУП, з самого початку її заснування, існувало кілька ідеологічно різних течій: культурницька, соціал-демократична, народницька і націонал-соціалістична, яку очолював Міхновський.
В результаті такого об'єднання, партію розривали протиріччя. Однак, Міхновський активно просував націонал-соціалізм як єдино можливу ідеологію РУП, і одна з статей партійного органу «Гасло» заявляла, що ідеалом партії є «вільна, самостійна Україна з широко розвиненим соціалістичним державним порядком».
У 1902 році відбувся з'їзд РУП, на якому взяли верх реакціонери культурники і соціал-демократи, тому націонал-соціалістична фракція на чолі з Міхновським вийшла з РУП з рішенням заснувати свою партію.
Таким чином, у 1902 році, Микола Міхновський зі своїми однодумцями засновує першу українську суто націонал-соціалістичну організацію з виражено ідеалістичною програмою, яка відкидає убоге культурництво українофілів і брехливу діалектику соціал-демократів, – це Українська Народна Партія.
Навіть ліберальні політологи визнають створену Міхновським УНП практично першою націонал-соціалістичною партією в Європі: «Перші програмові документи українських націоналістів (Українська Народна Партія) містили чимало соціалістичних гасел і вимог, а члени партії називали себе націонал-соціалістами», – пише відомий дослідник націоналізму Р. Кас’янов.
Націонал-соціалістична расова теорія також була складовою ідеології Міхновського і його партії: «У підготовлених Міхновським документах УНП звучать ідеї, близькі до [німецького] націонал-соціалізму: «Україна для українців...», «не бери собі дружину з інородців...» та ін.» – зазначає Бібліографічний словник «Філософська думка в Україні».
Міхновський формує раннє, але суто націонал-соціалістичне розуміння народної держави, української демократії і соціалізму, на відміну від того, як спотворюють ці поняття соціал-демократи і культурники. Ідеал Міхновського – це дійсна українська соціалістична демократія, яка є протилежністю будь-яких інших тлумачень «демократії».
Відразу після створення УНП Міхновський пише «Десять заповідей для УНП»:
"1. Одна, єдина, нероздільна від Карпат аж по Кавказ Незалежна, Вільна, Демократична [мова йде про соціалістичну демократію, а не про буржуазну] Україна – Республіка робочих людей – це національний всеукраїнський ідеал. Нехай кожна українська дитина знає, що вона народилася на світ для того, щоб здійснити цей ідеал.
2. Усі люди твої браття, але москалі, ляхи, угри, румуни та жиди – це вороги нашого народу, поки вони правлять над нами і визискують нас.
3. Україна для українців! Тому прожени звідусіль з України інородців-гнобителів.
4. Скрізь і завжди використовуй українську мову. Хай ні дружина твоя, ні діти твої не поганять твого будинку мовою інородців-гнобителів.
5. Шануй діячів рідного краю, ненавидь його ворогів, нехтуй перевертнями-відступниками, і добре буде цілому твоєму народові й тобі.
6. Не вбивай Україну своєю байдужістю до всенародних інтересів.
7. Не стань ренегатом-відступником.
8. Не обкрадай власного народу, працюючи на ворогів України.
9. Допомагай своєму землякові перш усіх, держись купи.
10. Не бери собі дружини з інородців, бо твої діти будуть тобі ворогами, не будь приятелем з ворогами нашого народу, бо цим надаєш їм сили і відваги, не співпрацюй з гнобителями нашими, бо зрадником будеш".
І хоча Микола Міхновський віддав всі сили на боротьбу за Україну, може здатись, що його діяльність не мала великого кінцевого успіху. Єдиною причиною цього є те, що він значно випередив свій час і запропонував ті ідеї, до яких розбите українське суспільство було ще не готове.
Але крім практичної діяльності, найбільший внесок Міхновського у справу українського відродження – ідеологічний та світоглядний. Саме він заклав основи новітньої української ідеї та українського націонал-соціалізму, як найкращого її вираження. Саме завдяки Миколі Міхновському створена пізніше Організація Українських Націоналістів 20-30 років взяла за основу своєї теорії і боротьби націонал-соціалізм. Якщо Дмитро Донцов, як націоналістичний ідеолог розвивав ідеологію переважно фашистського типу, а крім того не надто заглиблювався в програмні принципи, то соціалістичний вплив на ідеологію і програму самої ОУН ми можемо пов'язати тільки з Миколою Міхновським і німецькими однодумцями з НСДАП.
Комментариев нет:
Отправить комментарий